Марісабелька

Проснулась, поніжилась, а потім згадала що війна. #відчуття

Сиджу на роботі, і вже пів дня наді мною, десь у сусідів поверхами вище, виє пес. Вже злості трохи на таку ситуацію. Бідна собака.

Відчуваю вперше вдячність до себе за ці сльози. просто. Дякую. Плачте усвідомлено- це лікує.

і тут якийсь нещасний ролик розбурхав мене. Такі сльози я називаю "ті ,що очищають". Після них легше дихається, як після сильного літньої зливи. Це ж напевне свідомість "вирішила" прожити певні складні чи такі теплі моменти.

Я від початку повномаштабки як заморожена льодинка. От чесно. Ні, я часто плачу. Але плачу я вибірково і в себе вдома. А мала б плакати згідно ситуації. Чи відчувати щось і називати це якось. А я- як зима. От зараз я прийшла з довгої зміни і сіла "відпочити" за стрічкою інтернету,

це я отак от виглядаю зсередини.Я маю залишити цей роздум тут. Бо я проживаю це, і все далі менше і менше цих відчуттів, напевне відновлююсь по тихеньку. йшов 11ий рік війни і 1ий розлучення. (я ще не навчилась відмовляти і ризикувати, ще досі страшно) я дуже подорослішала, і мене затягує МОЄ життя🤞

легких хмаринок тобі, мила пташечко. Дякую за твою присутністьв моєму житті, мій "лимончик"🤞

привіт. знаю про то і про друге. і я зі своїм досвідом перенесла б якусь одну з зустрічей. не в один день. моральна підтримка на ...-скопії. пам'ятайте, що це просто медична необхідна процедура💞

Хотіла написати щось про перехідний період. А от ніхуя не хочеться писати. І оце буде у мене в стрічці, про ранковий холостяцький настрій.
Це як по теперішній погоді - і ніби сонце за вікном, і весна в календарі, а насправді - дубар там, з вітром. Такий і настрій.

Мені страшно, дуже. Але я роблю і боюсь одночасно. Коли роблю, страх зникає.

Підтримка моя вам. Маю надію ви консультуєтесь з сімейним. Здоров'я, бажання, хороший терапевт і можна налагодити цей стан.🤞🧚‍♀️🌱 ( кажу з власного досвіду, який проживаю зараз.)

Там в глибині небо в реалі було ніжно голубим.

Якого? Він мені снився цієї ночі.😳я не вірю в співпадіння, ні-ні. Це просто так вийшло.
Я гуляла по цьому обривистому бережку і мила ніжки в морьку. І дивувалась цим обривистим краям суші.

Признавайтесь, в кого де найхолодніше місце в хаті. В мене ванна.

Там серед будинків можна побачити уявну фігуру вусатого дядька, руки склав на животі. Дивиться трохи вбік. Гарно відволікає. Робота уяви бачити в одних предметах інші фігури (напр. тварин із хмар) навіть має якусь назву.

Я не скажу. Але ось:)

І в мене.

Ти не одна, ми подолаємо і це. Бажаю успіхів в піклуванні про себе.

Що ви? Бо в пташки вечірня сієста😊

В мене комунікація кульгає, і я це розумію. Шукаю для себе шляхи розвитку. Пост був реакцією на мій внутрішній стан.

Скажіть, це тільки я постійно випалюю фрази чи історії, що іншим незручно за мене. І як з цим бути. Я ж потім себе картаююю цим😮‍💨

Ги😄

Син пригостив тортом в честь закінчення першого курсу. Дивне відчуття😏

Починається, ...

Блд, знов байдужість. Цього разу не лише до моменту, а й до матеріального. Я бекрицьнусь, поки дочексь призначеної дати в ендокринолога.😮‍💨 сонечко дай вітамінку, щоб я протягнула ще чуть.

1 рівень Каллана пройдено.

Сиджу ото, працюю. Чекаю коли загориться червона лампочка і мож попити кавусі. Світлоооо прийдииии.

Поважати дитину - означає поважати її незнання.
#цитата

Небо в "баранчики"

Діти,як квіти. Красиві і прикрашені. День вишиванки🪢💮