Голова квадратна. Серце затерпло.
Голова квадратна. Серце затерпло.
поплакалась нині. В голові каша, все перемішалось.
другий день мені недобре :(
хочеться в ліжко, і щоб чулувік гладив спинку.
Тривожна привʼязаність.
Дуже тяжко відїбатись від своїх стосунків, і від себе в першу чергу.
Треба вчитися ділити серце навпіл, щоб залишати собі хоч щось, на випадок втечі з міста на короткі вихідні, після прохання надати простір і трохи повітря щоб хтось інший міг дихати самостійно.
Юххуууу!! Вітаю з новим початком! Успіхів!
Вчора з мамою на телефоні, кажу : мам, я так хочу собаку, тільки про неї і думаю останньо, напевно скоро собі заведу.
А мама мені: чоловіка собі заведи, про собаку вона думає.
шах і мат, пані та панове, шах і мат 😂
гойдає, ковбасить, шторить, рве дах і плющить як має бути. Геть чисто як на американських гірках.
Не кажи :/
Ага, по пʼять років в Польщі і в Америці
Чому? 😩🫂
треба навчитися переставати почуватися винною за «легке» життя за кордоном, яке я живу останніх десять років.
день сьогодні повзе, як равлик. хочеться назад під ковдру, обійматися, переплітатися ногами, гладити руки, рахувати підшкірних мурашок і затамовані подихи.
Снився Жадан, який має стареньку квартиру в Брукліні, і приїздить на всілякі зустрічі культурної інтелігенції.
Снилося, що ми з Жаданом пили вино і читали вірші, а потім гуляли по старому і сірому Оушен Авеню.
Пʼять років пролетіли, як один. Живу з широко заплющеними очима.
я знову чуть не викрала кота з бодеги
по дорозі до метро ми побачили: двох маленьких мишей (або великих тарганів), мертвого голуба, крикливого бомжа, кота в бодезі, BDFM і мужика який вийшов попісяти поміж вагонів, з вітерцем.
New York I love you!
Любовні комедії. Все добре, просто всі на нервах, і зриваємося одне на одного :/
Хочеться вирвати собі серце і викинути його через вікно, там якраз сміття збирають.
дуже довгі і дуже тяжкі дні ❤️🩹
я не знаю, що хто купує коли випʼє, але мені пощастило натрапити на книгарню, і я поповнила свою бібліотеку двома новими книжками. 😏
Будь ласка, закиньте хто що може, хоч кілька гривень. Банка бригади мого друга, однокласника, мого шкільного кохання.
якось максимально фігово сьогодні :(
Дуже вас прошу, закиньте що можете.
Ось банка.
send.monobank.ua/jar/7GS2PUn8...
Прокидаюся, пишу йому.
(Він зараз на сході, невідомо коли то побачить, відпише).
Відписує майже одразу. Каже сьогодні втратив двох друзів, дивом залишився живий.
Снився мені мій друг дитинства/моя шкільна любов.
снилося, що він сидить в формі і дуже переживає. Я підходжу, сідаю біля нього, обіймаю його, кажу,що все буде добре.
Потім він встає, щоб йти, а я ловлю його за руку і кажу: бережи себе, бо якщо з тобою щось станеться, то я знайду тебе і сама вбʼю.
єдине, що я зрозуміла за цей час, що не можна себе засуджувати. Принаймі, спробувати, бо ми робимо, що можемо. 🙌🏻♥️
новини жахливі.
Мені деколи так соромно кидати якийсь донат в кілька доларів, але більше було б соромно взагалі не кинути. так я себе заспокоюю. бо багато хто думає, що якщо ти живеш в Америці, то грошима сЕреш.
Ммм моя улюблена серія 🥵
улюбленого пива не було.
Свята Галичина і матка Польска, як така-собі бодега в Брукліні