"якщо ти щось хочеш, ти ж можеш просто скинути мені посилання. і через 1-3 робочих дні тебе чекатиме неочікуваний сюрприз"
😂
"якщо ти щось хочеш, ти ж можеш просто скинути мені посилання. і через 1-3 робочих дні тебе чекатиме неочікуваний сюрприз"
😂
схоже, нарешті знайшла термозахист для волосся, який мені підходить 🤞🏻
амінь
(вибачте, я нечаста поціновувачка сучасного мистецтва)
мені б хотілось подивитись вживу на Катерину, але їхати для цього у Львів — ні, дякую
якщо чесно, дуже обідно, що я сьогодні буду пару годин у Львові проїздом, але галерея, де нині виставлений Шевченко, не працює по понеділках.
(і це в день народження, власне, Шевченка!!!)
другого побачення не буде, але тепер вони знають лор адели та кетсай.
(вибачте)
“(...) She says if there’s a revolution, I’ll be useless. She says I am interested in applying Band-Aids to incurable wounds.”
“If there’s a revolution, that girl will have to give up her expensive green shoes. Believe me, your Misty is hardly what I’d call one of the masses.”
"ну ви ж сказали, що м'ясо не можна, а я сало везу!!!"
а, тобто коли я на донаціях по півлітра крові здаю, це організму нормально, я після цього ще запросто функціоную, а нещасні 5 пробірок на аналізи мене прибили до ліжка, зрозуміло, дуже дякую.
вибачте всі за все, але не можу трошки не позаздрити людям, у яких greatest heartbreak це те, що їх кинули так звані романтичні партнери.
побачила обговорення нового синглу однієї там співачки про те, як її кинули сім років тому і вона EXPERIENCED THE GREATEST HEARTBREAK SHE HAS EVER KNOWN HERE (це цитата), і, ну...)))
тойво, а раптом надумаєте продавати ту, що з котами, я б залюбки купила 🌚
My Lady Jane не дочекались цю пісню, звісно
oh, please could someone
pass me a knife for the tension between us?
clutching my pearls at the thought of his
🙄 personality 🤨😌
open.spotify.com/track/1binvm...
сумно хіхікнула
в поїздці дочитала свою дурацьку смішну книгу і тепер за що не візьмусь, все не йде 😔
не можу, дуже смішно, вона ніби позує 😄
ні, ну випендрьожниця
він є у концентрації eau de toilet (+ як тверді парфуми)
буду виснажена і роздратована ще як мінімум місяць, поки дещо не зміниться, і якщо чесно, хочеться просто перемотати час.
таксі з вокзалу дорожче квитків туди-назад, ну лол, 10 Києвів з 10.
вдома, але якою ціною.
“Consider this. A witch who curses you is just telling the future you don’t want to hear.”
чуть не заблукала на схилі гори ввечері через декого і хочу сказати, що мені після цієї відпустки треба ще відпустка.
The last samurai це та книга, яка була б мені 5/5, якби не треба було продиратись крізь текст як через чагарники.
(особливо, відсутність тире у діалогах, я думала таким страждає тільки Салі Руні)
You said she was pretty?
(…)
She’s not really pretty, I said. She’s beautiful. When she’s excited. When she’s bored she looks like someone who’s got two weeks to live. Someone who’s got two weeks to live & is going to spend it begging the doctor for a mercy killing.
You could say that of any woman.
мандрівниця з мене звісно ніяка: я не вдома п'ять годин і ще в потязі, але вже хочу додому.
яка ж я розчарована сьогодні.
смішно з неї
(вперше за зиму попросилась на балкон, що сонце робить)
читаю The last samurai і наскільки мені смішно, настільки ж місцями ВАЖКО продиратись крізь текст.
напевно, таким і є батьківство.